Сергієнко О.Ю.,
Класний керівник 8 класу та вчитель біології Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Криворізької міської ради Дніпропетровської області.
Патріотизм – переконання,
що твоя країна краща за інші
тому, що саме ти в ній
народився.
Бернард Шоу
Виховання у молодого покоління почуттів патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблеми загальнодержавного масштабу.
Характерною рисою українського патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття у конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Адже патріот це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і освіті, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни.
Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу.
Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,
Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,
Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,
Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.
(Народна мудрість)
Для мене, як класного керівника патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.
В своїй діяльності прагну формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття відповідальності за події, які відбуваються поряд та усвідомлення того, що все залежить від мене.
Патріотичне виховання здійснюється як на уроках, так і під час позакласної роботи. Саме тому заходи патріотичного напрямку відіграють провідну роль у вихованні молодого покоління, дають змогу розвивати патріотичні почутті, виховати готовність до захисту Батьківщини, спонукати до фізичного вдосконалення, вивчення бойових традицій українського народу. Як класний керівник, я прагну виховувати справжніх патріотів своєї держави з високими моральними принципами та активною громадською позицією. Отже, пропоную вашій увазі розробку літературно-музичної композиції, присвяченої визволенню України від німецько-фашистських загарбників «Тільки пам'ять не сивіє»
СЦЕНАРІЙ
ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ, ПРИСВЯЧЕНОЇ ВИЗВОЛЕННЮ УКРАЇНИ ВІД НІМЕТСЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
«Тільки пам'ять не сивіє»
Мета:
ознайомити учнів із подіями Другої світової війни в Україні та на території нашого краю;
показати героїзм народу в боротьбі з ворогом;
розширити знання учнів про визволення Кривого Рогу;
сприяти пробудженню національної свідомості, гордості за здійснений подвиг, бажання вивчати історію;
розвивати вміння мислити, співставляти, оцінювати події, вчинки, робити узагальнення та висновки;
виховувати почуття гордості за своїх земляків-харків'ян, патріотизму, національної свідомості та гідності, любові до Харкова, рідної землі, повагу до традицій свого народу, усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв'язку поколінь.
Обладнання: мемуарна література на воєнну тематику, фотокопії документів періоду війни, набір „Ордени й медалі", книга І.А.Макуріна „Тревожная молодость", фото нашого міста передвоєнних та воєнних років, карта воєнних дій періоду війни, портрети героїв-визволителів Кривого Рогу.
Форма проведення заходу: Літературно-музична композиція
Хід заходу:
Звучить вальс, на сцені танцюють три пари учнів
Голос за сценою: Встеляйте квітами дороги, -
Вже проліски цвітуть, розмай,
В день незабутній Перемоги
Ми квіти кидаємо під ноги
Бійцям, що мир несли в наш край.
Учні шикуються на сцені в одну лінію та на фоні ліричної музики говорять слова
Учень 1: Історія - це людська пам'ять. Вона нічого не забуває: ні доброго, ні поганого, все в неї на обліку, все передається з віку у вік. На всі часи, на всі покоління запам'ятається людьми війни. Вони завжди - прокляття, вони завжди - біль людський. Серед особливо трагічних в історії воєн є Друга світова війна, страхітлива навала фашистських розбійників, яка закінчилася глибокою поразкою, заслуженою розплатою для тих, хто її розпочав.
Учень2: Напевно час в історію летить,
Події є у ній і є моменти,
Сьогодні наша гідність нам велить
Розставити в своїм житті акценти.
Учень3:Тієї пам’ятної червневої пори рожевий світанок пив росу із трав та замріяно слухав останні звуки гармоніки. Випускники 1941 року танцюють свій останній шкільний вальс, вони ще не знають , що через декілька хвилин о 4 годині ранку 22 червня їх поглине кривавий танок , що триватиме 1418 днів і ночей.
Лунає вибух, звук сирени , звучать спочатку голос Левітана «Внимание, внимание!» потім пісня «Эх, дороги», виходить юнак одягнений в воєнну форму
Учень 4: Не пускали мене воювати
Яблуневі, вишневі сади,
Не хотіла і мати пускати,
Але тихо сказала: - Іди!..
Подивилась у вічі: - Бо треба…
Вже на заході грізно гуло,
І, як хмара вечірнього неба,
Серед поля лежало село.
Причувалися стогони й дзвони,
Що віщують навали біди.
При дорозі джерельце безсоне
Стукотіло, як серце: - Іди!..
На шляху шикувались солдати,
На травиці – сльоза чи роса…
І стояла на вигоні мати,
А за нею – поля й небеса.
Виходить мати на голові хустина, звучить пісня «Нежность»
Мати: Помилуй його, куле, обмини…
Невже тобі так хочеться убити?
Він молодий, не має ще жони,
Лиш Батьківщину вміє він любити
Та батька, матір…Батько на війні –
Обом повоювати довелося…
Ти пролети, свинцева по стерні,
Зітни при стежці сонях чи колосся.
Ну зачекай…Помилуй… Він іще
Зустріне у житті свою кохану.
Не обминеш, то розсічи плече,
Він у шпиталі вигоїть ту рану…
А куля пролетіла навпрошки,
Не слухала вмовлянь моїх, проклята,
І в саме серце влучила-таки
Ще юного, безвусого солдата.
На сцену виходять учні під музичний супровід «Священная война…»
Учень1: Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,
Неначе розпанаханий кинджалом.
Учениця 2: Війна назустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилось,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилось.
Учень 3: Тремтять гармати. Б’є на сполох дзвін.
Залізні круки вилітають з хмари.
Горить Вкраїна з чотирьох сторін
І на чужинців просить з неба кари.
Синів, дочок благає:- Захистіть !-
Страждає в муках Україна мила.
І піднімається з глибин століть
Непоборима, нездоланна сила.
Учениця 4: Хто б це вгадав і по якій причині,
На скільки літ розтягнеться війна?
І звісно всім: земель багато в світі,
А рідна, батьківська – лише одна.
Звучить пісня «Мы за ценой не постоим»
Учень 5: Гримить гроза війни. Іде розплата.
Покладено судьбу на терези.
Але коли ж порадує солдата
Веселий грім весняної грози?
Учень6 : Минули дні і роки пролетіли
А дня того забуть ніхто не зміг
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг,
Учень1: Хіба забудеш, як палити хати?
Гойдались мертві у страшній петлі?
І на шляху валялися хлоп'ята
Багнетами прибиті до землі?
Учень 2: Хіба ж забудеш, як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дим,
До танків прив'язали, людоїди,
І розірвали надвоє живим?
Учень 3 : Задихалося літо від спеки,
І сивіли від спраги лани.
В сірім небі кружляли лелеки,
А земля – в димовищі війни.
Учень 4: Сонце палило нестерпно,
Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень,
Глухо стогнала земля.
Учень 5: Рвали снаряди їй груди,
Всюди гриміла війна.
Падали скошені люди – Їх не щадила війна.
Учень 6: Пройшли солдати не малі дороги
Через бої та хуртовини злі.
І засвітили сонце Перемоги
Усій землі, всім людям на землі!
Учень 1: Відняла найдорожчих війна –
І народна печаль – не минає…
Невідомих солдатів нема,
Безіменних героїв – немає…
Звучить пісня із кінофільму «Офіцери» «От героев былых времён…»
Учень2 : Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Учень3: Безіменні! О ні! Кожен має ім'я!
Обеліски в безсмертя підносить земля,
А над ними вогонь вічним сяйвом горить.
І його не згасить, не згасить, не згасить!!!
В ньому наш біль, і вічна любов,
України коханої кров.
Учень 4: Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покрив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Учень 5: Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаєм своїм.
Це потрібно не мертвим –
Це потрібно живим
Учень 6: Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся, хто поліг в боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,
Квітами устелимо їх тернистий шлях.
Слава тим, хто здобув перемогу!!!
Усі. Слава! Слава! Слава!
Звучить пісня: «Журавлі».
Голос за сценою: Як символ всенародної вдячності та пам'яті про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину, люди запалили полум'я Вічного вогню. Незгасно палає він дні і ночі на могилах воїнів. Це - вогонь пам'яті живих про загиблих, вогонь пам'яті серця. Пам'ять - це вдячність наша за мирне життя. І до Вічного вогню в урочисті дні, у будні йдуть сивочолі ветерани, солдатські вдови, їхні діти, онуки та правнуки та несуть квіти і схиляють голови в знак великої пошани та вдячності за мирне небо за їх незабутній героїчний подвиг.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Апраксина О.А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. - 130 с.
2.Боярин А. Вклонімось іменам полеглих. // Городоц. вісн. – 1995.
3.Білан М. Слава полеглим – шана живим // Городоц. вісн. – 1995. 4. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. "Українська козацька педагогіка і духовність", Умань, 2005 .
5. Грушевський М. “Ілюстрована історія України”, видання Шкільної ради.
6. Гнатюк В.М. “Управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи”, Методичний посібник, “Оріяни”, Київ, 1998.
7. Дмітрієва Л.Г., Черноїваненко Н.М., Методика виховання в школі:Київ, 2000р. - 320 с.
8. Історичне краєзнавство / Під ред. М.Н. Матюшина. -- М.,1980
9. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді
10. Кленов А.С. Я пізнаю світ: Дитяча енциклопедія. К.: 1999г с.864.
11. Ліхачев Б.Т. Педагогіка: курс лекцій. - К., Юрайт, 2001 - 607 с.
12. Міхайлова М.А. Психологія підлітка. Львів, 2003.-260.с.
13. Педагогічна енциклопедія. Т. 3. М.: Вид-во "Радянська енциклопедія". М.; 1996. -- 879 с.
