В 1.
Наш народ у році має свят багато
Та ніяке не замінить дітям одне свято.
В 2.
Коли зимонька надходить , земля примерзає .
До діточок іде в гості свято Миколая .
В 1.
То не місяць ясний сходить , не цісар гряде ,
То до нашої хатини Миколай іде .
В 2.
І приходить він до нас перед Новим роком
Щедрим , добрим і багатим пресвятим пророком
В 1.
Всіх згадає , всім він знайде дар свій по заслузі .
Зате святий Миколай дорогий нам дуже !
В 2.
Все затихло на дворі ,
Сяють зорі у горі ,
Всі чекають – виглядають
Чудотворця Миколая .
Але щось він забарився ?
В нього клопотів багато ,
Бо заходить в кожну хату .
Все . що в нього в торбі є , -
Чемним дітям роздає.
(Вбігають зірочки )
1- з
Ми , зірочки , спустились з неба ,
Щоб освітити пут святому Миколаю.
2- з
Він в санчатах до дітей роз’їжджає.
Їм дарунки дає і ось таке питає .
1-з
Чи вмієте молитись ?
Чи не любите сваритись .
2-з
Чи слухняні ви в батьків ?
Чи не маєте гріхів?
3-з
Скоро він сюди прийде і всім чемним дітям дарунки принесе .
(танок зірочок)
(на сцену виходить мати , донечка , син.)
МАМА
Ось і закінчується день . На славу ми попрацювали - тому до нас обов’язково прийде Святий Миколай .
(мама сідає , діти пригортаються до неї)
ДОЧКА.
А хто такий Святий Миколай ? Розкажіть нам про нього .
МАМА
Колись давно , давно , більше тисячі років тому , ріс в одній родині хлопчик – добрий – предобрий , слухняний – пре слухняний . як ангел очок . А виріс – став священиком . Всіх любив , бідним і немічним допомагав. Старався це зробити так , щоб ніхто не здогадався , що це робить він .
ДОЧКА
І це йому вдавалося ?
МАМА
Так . Ось в тому селі жила дуже бідна сімя . діти росли сиротами , бо тяжка хвороба забрала у них маму . Батько журився , але молився Богу і діточок того навчав . Миколай бачив ту біду і однієї темної ночі , коли всі навколо спали , тихесенько підкрався до тої хати , відкрив вікно і поклав мішечок із золотими монетами . Тішилися діти , зрадів
батько . Розумний він був , не розтратив цього золота , а віддав його у придане найстаршій дочці . Пройшов рік , і знову Миколай приніс у ту хату золото . Батько
віддав заміж другу дочку , а те золото дав у придане їй.
СИН
І знову ніхто не бачив ?
МАМА
Ніхто , але з тих пір чоловік не спав , а сидів біля вікна , щоб побачити свого рятівника . І побачив , коли Миколай приніс ще раз мішечок із грішми . Вибіг батько , залився
сльозами і дякував йому щиро за допомогу . Засмутився Миколай , що його побачили і впізнали , і попросив чоловіка , щоб нікому не розповідав про нього , бо він не хоче
слави , а лише прагне допомогти бідним . Хоч жив Миколай у далекій Малій Азії , у місті Мири , та слава про нього розійшлася по всьому світі . Його ім’ям називають церкви .
СИН
А що ще робить Миколай ?
МАМА
Ще Миколай боронить людей від стихійного лиха ; найбільше він опікується тим , хто перебуває в плаванні .
ДОЧКА
Від дуже любить людей ! Так .мамо.
МАМА
Так , доню . Любить людей і шанує заповіді Господні
Вже скоро спати час.
(на сцені з’являється втомлений Антипко . Сідає на край сцени , звісивши ноги )
АНТИПКО.
Що ж то маю я робити ?
Так болять мої копита , ледве вже волочу їх
Всім чортам старим на сміх.
У старих чортів робота
Гарна , легка , безтурботна .
Дав горшки – і все готово :
Зразу ж хлопці гонорові
Посваряться і поб’ються ,
А старі чорти сміються ,
Ну ,а я , Антипко бідний ,
Щоби стати чортом гідним .
Цілий день з дітьми гасаю
І на збитки намовляю .
Всі гріхи до книжки пишу ,
Ніц ангелам не залишу .
Тож сваріться любі діти ,
В пеклі будете горіти .
(антипко важко підіймається , крекче охає і виходить .На сцені ліжко і стіл . Сторожко озираючись , з великою гіллякою в руках заходить маленький Антипко .)
АНТИПКО
Наламаю різок файних
Для нечемних , неохайних ,
Неслухняних . злих діток.
Поскладаю у куток .
Я вже добре поклопочусь –
У воді солоній змочу !
Ох , дістанеться добряче
Дітям впертим і ледачим!
(Збирає різки і ховається за ліжком.)
В 1.
Так стараються чорти .
Щоби людям допекти .
Їхня зброя гостра – гріх ,
Але ви не бійтесь їх .
Не грішіть , частіш моліться ,
І підуть антипки звідси
Аж за ними закурить,
В очереті затріщить
(виходить хлопчик Іванко )
ІВАНКО
Я сьогодні був хорошим ?
Був . Тому собі попрошу
У святого Миколая
Всього , що душа бажає .
Хай засуне під подушку
Ковзани , хокейну ключку ,
Три коробки пластиліну …
АНТИПКО
(ТИХО)
А соснового поліна ?
ІВАНКО
(прислухається)
Хто гукає ? Ви , бабусю ?
Ні , то , певно , дзвонить в вусі …
Хочу тенісні ракетки ,
Шапку , шарфик і шкарпетки ,
Ще я хочу маску й ласти …
АНТИПКО
(тихо )
Може рубанця покласти ?
(Іванко спантеличений , озирається , але тут заходить його сестра Оленка)
ОЛЕНКА
Чув , Іванку , каже , тато ,
Треба іграшки прибрати .
ІВАНКО
Мама хай по прибирає ,
Я чекаю Миколая
ОЛЕНКА
Знай , такі , як ти , ледачі ,
Лиш одних Антипків бачать !
(Оленка йде , з’являється Антипко)
ІВАНКО
Хто ти ? Звідки тут узявся?
АНТИПКО
Що , Іванку , здивувався ?
Служу я у Миколая ,
Він мене чудово знає ,
ІВАНКО
То приїде він чи ні ?
Подарунки є мені ?
АНТИПКО
Є , і так їх там багато ,
Що не вміститься у хаті .
Ти їх чесно заробив ,
Бо трудитися любив .
Ти лягай , засни скоріше ,
Миколай тебе потішить .
(Діти лягають спати , а тим часом Антипко залишає йому під подушкою різки . Потім ховається )
(діти прокидаються)
ОЛЕНКА
Та прокинься вже Іванку!
ІВАНКО
(тре очі)
Ти чого волаєш з ранку!
ОЛЕНКА
Та ще вечір схаменися
На годинник подивися
ІВАНКО
Я під подушку залізу .
Там напевно ….(витягує різки )
Купа різок ?
ОЛЕНКА
(задоволена)
Це тому що ти лінивий ,
Миколай вчинив це диво .
Мусиш взяти на замітку ,
Що Антипко садить в клітку
Неслухняних , вередливих ,
Самовпевнених , лінивих
Хвалькуватих , гордовитих
Теж він любить половити .
ІВАНКО
Хто поклав їх , я не знаю .
Піду в мами запитаю
АНТИПКО
(вилазить)
Той Іванко просто диво .
Самовпевнений , лінивий .
Так – то пане Миколаю ,
Я ж бо діток ліпше знаю !
ІВАНКО
Мама різок не ложила , то мабуть нечиста сила ?
ОЛЕНКА
Ну то як ідеш в кімнату
Іграшки свої збирати ?
ІВАНКО
Добре – добре , приберу ,
Тільки різки заберу.
(збирає різки і виходить )
1-а
За горами . за лісами
Їдуть – їдуть дивні сани
І викрешують копита,
Сріблом сяючим підбиті ,
В зоряній височині
Метеори вогняні.
2-а
Миколай мандрує світом ,
Він дарує чемним дітям
Те , про що їх світлі мрії.
Тут для кожного дари є ,
Не забуде він нікого 6
Ні хорошого , ні злого .
3-а
Зустрічайте Миколая !
Він вас всіх чудово знає .
Разом з вами порадіє ,
Подарує вам надію .
Миколай з небес весь час бачить кожного із вас.
ПІСНЯ…………………………………………………………………………………………
МИКОЛАЙ
Слава богу , добрі люди ,
Хай вам завше добре буде .
Знайте , що в лиху годину
Цар Небесний вас не кине .
Як живете , любі діти ?
Які знаєте молитви ?
Чи вчитеся добре в школі ?
Є дарунків вам доволі .
ПІСНЯ…………………………………………………………………………………………..
МИКОЛАЙ
Чом захекався , бідако 7
Утікаєш від собаки ?
АНТИПКО
Засмутити поспішаю
Тебе , Святий Миколаю.
Рівно в північ побіжу
І у клітку посаджу
Неслухняного Іванка…
МСИКОЛАЙ
Не бреши , Іванко зранку
Квіти всі попідливав….
АНТИПКО
Я тут інше записав.
(дістає книгу і читає)
«В хаті не хотів прибрати
Той хлопчина хвалькуватий
І просив дарунків море …»
Буде він їх мати скоро .
МИКОЛАЙ (суворо)
Що ж , пошлем туда гінця
Хай з’ясує до кінця.
(один з ангелів іде )
АНТИПКО
Та повірте ж , я не брешу !
Ти диви як швидко чеше!
Не трудив би марно крила !...
МИКОЛАЙ
Заховай ,Антипко, вила,
Заспокойся , небораче.
Ангел сам усе побаче .
(повертається ангел)
АНГЕЛ
Святий отче Миколаю ,
Той Іванко прибирає:
В ящик іграшки поклав
І усе попідмітав.
Вже й дарунків вінт не просить ,
Каже : «З мене різок досить».
МИКРЛАЙ
(до Антипка)
Буде , чортику рогатий,
Твоя клітка пустувати .
АНТИПКО
Ні , я маю ще надію,
Що невдовзі порадію !
Бо у цьому злому світі
Є ще , є нечемні діти !
(Антипко вибігає)
МИКОЛАЙ
Ви не бійтеся Антипка.
Він у свої сіті рибки
Не наловить , доки ви
Шлете Богу молитви .
Будьте щедрі , не ліниві,
Тож і станете щасливі ,
Пам’ятайте слово Боже –
І життя в вас буде гоже.
А мені пора в дорогу –
Хтось чекає допомогу .
Хтось незнаний у печалі .
Тож ходімо, ангели , далі .
ПІСНЯ……………………………………………………………………………………………
ОСТРІВСЬКА ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ
[pic]
2009 РОКУ
