На крилах пам’яті
Фрагмент фільма ЖУРАВЛІ і постановка танцю
1-й учень:
Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,
Залився болем, плачем, жалем.
2-й учень:
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
3-й учень:
Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.
Залізні круки вилітають з хмари.
Горить Вкраїна з чотирьох сторін
І на чужинців просить з неба кари.
4-й учень:
Хто б це вгадав і по якій причині
На скільки літ розтягнеться війна?
І звісно всім: земель багато в світі,
А рідна, батьківська, лише одна.
Муз заставка . Сценка вчителя і учениці на початку мелодії. Далі танець учениці з хустками білою і чорною.Пісня « Мама не плачь»
1-й ведучий
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
2-й ведучий .
Все менше й менше у такі свята
Ми бачимо тих,хто вистояв в броні
Тому говорим кожному сьогодні:
Дивись і слав їх в рідній стороні
1-й ведучий
9 травня – День Перемоги. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутний.
Учитель: Доброго дня шановні гості, учні, наша юнь, які про війну знають лише з книг і фільмів. Сьогодні ми святкуємо річницю Дня Перемоги
Це свято не затьмариться в віках.
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам’яті ріка –
В серцях нащадків буде вічно жити…
Учитель: Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової війни
війни, але не згасає пам’ять про тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів.
2-й ведучий Ми - українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків Ми сьогодні шануємо всіх живих, і тих, хто пережив її, у кого й досі болять рани...
Пісня « Прадедушка»
1-й ведучий: Сьогодні з великою вдячністю і любов'ю згадуємо вас, солдатські вдови і матері. Рани війни озиваються в серці
2-й ведучий
Знаю, що в серці у тебе тривога-
Нелегко бути матір'ю солдата!
Знаю, все ти дивишся на дорогу.
За якою я пішов колись.
1-й ведучий
Ви в бою здобували свободу,
Ви в бою гартували її,
Ви пройшли переможним походом,
Пронесли крізь недолю-негоду
Прапор волі по рідній землї!
.
Інсценування
Учениця
Вийшла в степ широкий мати посивіла,
Виплакала очі від журби вона,
Біля квітів маку стала, заніміла,
І згадалась знову матері війна.
І почула голос сина над житами –
То зітхнула мати, то вогонь палав:
Учень
«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо
Я своєю смертю смерті потоптав»
На моїй могилі нині квітів море,
Та в думках до мене линеш з далини,
І твоє невтішне материнське горе,
То прокляття вічне паліям війни».
Пісня Алеша ( учень імітує пам’ятник, учні покладають до нього квіти . Учень виконує баладу на гітарі)
2-й ведучий: Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну.
Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки
Несе нащадкам спогади свої.
Танець 1-я ВЕСНА із червоними хустками
Учні читають слова і тримають портрети пра-прадідів своїх
Вічна слава солдату-герою
І солдату без нагород-
Хто загинув хоробро від бою,
Захищаючи рідний народ.
Вічна слава бійцю рядовому,
Як і маршалу слава отця,
Хто поліг біля отчого дому
Смертю мужності, смертю бійця.
Скільки їх полягло серед бою!
І однаково боляче нам.
Бо в бійців рядових і героїв
Смерть оцінена рівно – життям!
Вічний вогонь палає,
Дзвонить у далі століть.
Вічний вогонь закликає:
«Щастя живих бережіть!»
Вічний вогонь клекоче
«Люди, не треба війни
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати, сини.
Вічний вогонь палає
Тужать берізки над ним
Вічний вогонь вимагає:
«Миру і щастя живим».
Діти разом:
Ми хочем без воєн жити,
Хай буде мир на всій землі.
За мир, щоб сміятись!
За мир, щоб трудитись!
За мир, щоб троянди цвіли
Щоб щастя буяло і діти росли!
До обеліска я в задумі стану,
До сивини своєї на путі.
Скажу „спасибі” тихо ветерану,
Що вдруге народив мене в житті.
Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни.
Сьогодні треба поклонитися всім низько,
Усім хто не прийшов з війни!
Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги.
Виступ «Перемога, свята перемога»
Слово директору, гостям
Робочий матеріал
Прадедушка
Я на свете недавно живу
И историю знаю по книжкам,
Но зато про большую войну
Я живые рассказы слышу.
Есть на свете один человек,
Он всегда говорит мне правду.
И в душе остаётся след, -
Остаётся со мной мой прадед!
Припев:
Прадедушка, прадедушка, он всю прошёл войну,
От Волги и до самого Берлина.
Прадедушка, прадедушка, он защищал страну,
Он защищал жену свою и сына.
Прадедушка, прадедушка, он жизнью рисковал,
Чтоб опять запели в небе птицы,
И стало небо голубым, и смех не угасал,
И чтобы мне на белый свет родиться,
И чтобы мне на белый свет родиться!
Он так рано ушёл на войну,
Был как я он в военные годы,
Побывать довелось и в плену
И пройти сквозь огонь и воду.
Он защитником Родины стал,
Хоть совсем ещё был мальчишкой,
И победу завоевал
И с победою к дому вышел!
Припев
АЛЕША
Белеет ли в поле пороша, пороша, пороша.
Белеет ли в поле пороша, иль гулкие ливни шумят.
Стоит над горою Алеша, Алеша, Алеша.
Стоит над горою Алеша - Болгарии русский солдат.
И сердцу по-прежнему горько, по-прежнему горько.
И сердцу по-прежнему горько, что после свинцовой пурги
Из камня его гимнастерка, его гимнастерка.
Из камня его гимнастерка, из камня его сапоги.
Немало под страшною ношей, под страшною ношей.
Немало под страшною ношей легло безымянных парней.
Но то, что вот этот - Алеша, вот этот - Алеша.
Но то, что вот этот - Алеша известно Болгарии всей.
